9 клас. Розробка уроку.Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні

Тема. Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні

Мета навчальна: з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861р., ознайомити учнів із проведенням, особливостями і наслідками реформи, формувати уявлення про реформу як явище.

Мета розвивальна: розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними картами, документами.

Мета виховна: виховувати громадянську, соціальну та інформаційну   компетентність, почуття гідності та справедливості.

Основні терміни і поняття: модернізація, розшарування селянства, реформа, панщина, тимчасовозобов’язані селяни, відрізки, викупна угода, недоїмки.

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація до теми, картки для роботи в групі, атласи.

Використані методи і прийоми: робота з історичним документом, робота з картою, «мікрофон», «мозковий штурм», робота в групах, розповідь учителя, бесіда, робота з епіграфом та проблемним питанням, взаємоперевірка письмової роботи.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

-         пояснити причини реформи;

-         характеризувати її  основні положення;

-         виділяти позитивні та негативні результати події;

-     на основі аналізу різних джерел інформації: описувати явища й наводити статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, визначати основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині XIX ст.;

- пояснювати значення термінів: реформа, тимчасовозобов’ні селяни, викупна операція, відрізок;

- аналізувати за картою особливості реформи в регіонах Наддніпрянщини.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу

Форма проведення: імітаційна гра з елементами дослідницької роботи.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вміння учнів.

ІІІ. Мотивація навчання.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Засвоєння нових знань

1. Українські землі напередодні реформи 1861р.

2. Селянська реформа 1861р. в Наддніпрянській Україні:

                    а) підготовка селянської реформи;

б) основний зміст реформи;

         3. Наслідки реформи.

4. Капіталізація господарства

VI.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

VІІ. Рефлексія

VIІІ. Підсумки уроку.

ІХ. Інструктаж по домашньому завданню.

 Проблемне питання.

Чи виправдала реформа 1861 року сподівання суспільства?

Хід уроку

Воля – головний дарунок природи.

 Леонардо да Вінчі

Воля народу – це воля Божа

Митрополит Іларіон

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Чи задумувались ви, що для людини є найціннішим?

А що могло бути ціннішим понад усе для більшості населення українських земель у ХІХ ст.(Орієнтовні відповіді: здоров’ я, життя та воля). Люди зазвичай цінують те, чого не мають чи те, що втрачають. Ви сказали воля. Чому?

         Що ви знаєте про ситуацію яка панувала у соціально-економічному житті  у другій пол. ХIХ ст.?

Дидактична гра «Маячок»

Зараз ми пригадаємо основні риси, які були характерні для господарського розвитку на українських землях середини ХІХ ст. Я вам називатиму риси розвитку сільського господарства, а ви вказуватимете які з них були прогресивними, свідчили про розвиток ринкових відносин, а які гальмували економічний розвиток. (Сигналізуєте червоними картками ознаки занепаду, а зеленими зародження ринкових відносин)

-                     Переважало поміщицьке землеволодіння

-                     Поглиблення соціального розшарування

-                     Посилення експлуатації селян (зростання панщини)

-                     Використання нової техніки: сіялок, жаток, кінних молотарок

-                     Низька врожайність

-                     Сільськогосподарська спеціалізація районів

-                     Розорення поміщицьких маєтків.

-                     Збільшення податків.

Які ознаки переважають ?

ІІІ. Мотивація навчання. Повідомлення теми і мети уроку. (Слайд 2)

(Слайд 3)

Ось як про волю висловлювавсь Леонардо да Вінчі Воля – головний дарунок природи. Митрополит Іларіон вважав, що Воля народу – воля Божа.

Учитель. Сьогодні ми поведемо мову про те як селянство Наддніпрянської України отримувало довгоочікувану свободу.

Що означає поняття реформа, яке сьогодні у нас є базовим.

 Реформа  ( від лат.  – перетворюю, поліпшую) – політичне, економічне чи інше перетворення, що здійснює влада заради зміцнення чинного ладу.

(Слайд 4)

Проблемне питання.

Чи виправдала реформа 1861 року сподівання суспільства?

 ( Проблемне питання учні записують з екрану мультимедійної дошки у зошит).

(Слайд 5)

 Учитель. У лютому наступного року виповниться 155 років з часу скасування кріпацтва. З цієї нагоди одне з відомих видань має видрукувати спецвипуск газети. Сьогодні ви спробуєте себе у ролі редколегії та під моїм керівництвом  створимо макет газети з нагоди цієї події. Назва нашої газети перед вами.(тема уроку) Для роботи ви об’єдналися в групи. Кожна група буде працювати над своєю рубрикою. (план уроку) Інформацію будемо брати з підручника та роздавального матеріалу для кожної групи. На роботу вам дається 8 хвилин, потім розпочнем обговорення.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Українські землі напередодні реформи 1861р

І група характеризує питання на основі опрацьованого матеріалу.

Доповнення і корекція вчителя відповідей учнів

Напередодні реформи:

1) низька продуктивність праці селян;

2) зубожіння поміщиків;

3) зменшення кількості селян-кріпаків;

4) відставання Росії у військовій справі від Європейських держав;

5) наростання опору з боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосництва;

6) засудження Європейськими країнами станового устрою Російської імперії.

Незадоволені становищем усі верстви населення (селяни, поміщики, міщани, студенти).

Учитель звертає увагу учнів на висловлювання царя з подальшим коментуванням та поясненням цитати.

Олександр ІІ: «Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за необхідне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним, краще скасувати кріпацтво зверху, ніж чекати того часу коли воно само собою почне ліквідуватися знизу. Передайте слова мої дворянству для обмірковування».

Сенсація першої рубрики Росія програла, а селяни виграли: Кримська війна поклала початок звільненню кріпаків

2. Селянська реформа 1861 р.

а) Підготовка селянської реформи.

2-а група працює зі схемою, яка пояснює як відбувалася підготовка до проведення селянської реформи.

Сенсація цієї рубрики «Добрі наміри» полтавських поміщиків зазнали невдачі

(Слайд 6)

 Учитель. Отже, реформа підготована і настав момент, коли селяни отримують довгоочікуване звільнення. 19 лютого 1861 року було підписано Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності та оголошено Маніфест про скасування кріпацтва.

У церквах священники виголошували Маніфест таким чином ознайомлювали селян із умовами документу.

(Слайд 7)

Б) Суть селянської реформи (Слайд 8 – темний)

3-я група висвітлює суть реформи.

Учні записують положення реформи  у зошит

Суть селянської реформи

1. Селяни отримали: 1) особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів); 2) майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю); 3) право на власну землю. Розмір наділу визначався відповідно до закону і за згодою поміщика. 2. Понаднормова земля вилучалась у селянина на користь поміщика як «відрізок». 3. Селянин укладав «викупну угоду» і мав сплатити за землю 20 % вартості одразу, а 80 % з відсотками — протягом 49 років, взявши позику у держави (ціна на землю в 4 рази перевищувала ринкову). 4. До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними

Робота з поняттями

(Слайд 9)

Тимчасовозобов’язані селяни – селяни після реформи з якими ще не уклали викупну угоду.

Викупна угода –договір селян з поміщиком про скасування кріпацтва.

Відрізки –ділянки землі, які у селян забирали після аграрної реформи.

Недоїмки-борги селян перед державою.

За потреби доповнення вчителя згідно наведеного нижче матеріалу.

Селянські  наділи.

         1)    Поміщик давав селянину так мало землі, щоб економічно змусити його звернутися по допомогу і потрапити в нову економічну залежність від нього.

         2)    Мала місце система відрізків, коли для кожного регіону встановлювалась «вища» і «нижча» норма наділу: в чорноземних районах селяни отримували 3-5 десятин землі на душу; в нечорноземних районах – 4-7 десятин.

         Якщо в селянина до 1861 р. було менше «нижчої» норми наділу – поміщик повинен був за законом дорізати йому землю (на практиці подібного майже не було), а якщо більше «вищої» норми наділу, надлишок названий відрізком – поміщиком відрізався.

         Як наслідок, до 1861 р. середній селянський наділ дорівнював 4,4 десятини на ревізьку душу, після реформи – 3,4 десятин.

Викупна операція.

         3)    Фактично відбувався обман селянина під час викупу ним землі, бо селянин під час викупу землі  одразу платив поміщику лише 20% суми, решту – 80% поміщику виплачувала держава, а селянин зобов’язаний був повернути гроші за ці 80% державі протягом 49 років, плюс, іще 6% додаткового боргу щорічно. У підсумку, селяни виплатили за землю суму в три рази більшу ніж вона коштувала. Планувалося у п’ять  разів, лише революція 1905-1907 рр. змусила царизм частково скасувати виплатні платежі. Таким чином, селяни заплатили не тільки за землю, а ще й за своє звільнення.

         Отже, більшість селян отримали менші наділи, ніж мали до реформи через великі відрізки. У результаті, значно зросла кількість  малоземельних селян, які мали до 3 десятин землі. На Лівобережній Україні таких селян стало 43%, на Півдні – 26%

Державні селяни

    Зберегли всі землі, що знаходились в них до 1861 р. Розмір викупу перевищував в них не в п’ять разів, а лише на 45%.До 1886 р. вони викупили свої наділи. Пільги державним селянам пояснюються тим, що держава була зацікавлена в якнайшвидшому переведенню країни на економічні рейки і тим, що на державних землях не було поміщиків, які не бажали віддавати свою землю селянам.

Безземельні селяни

   Колишні двірські, селяни дрібнопомісних поміщиків, повинні були два роки відробити на поміщика – тимчасовозобов’язані, після чого одержували волю без землі поповнюючи ряди промислових та сільськогосподарських працівників.

Підсумок

Та  минав  час  і  селяни  побачили,  що  вони  втратили  майже  1⁄3 землі,  яка  ще  належала  їх  дідам  та  прадідам, а ще  й  за  убогий  клаптик  наділу  треба  було  сплачувати  величезний  борг.

Ніби  виконуючи  букву закону  можновладці  обертали  його  на  свою  користь «Закон, як  дишло  казали  селяни – куди  повернув  туди  і  вийшло».

Робота з атласом на с. 13

Прослідкуймо особливості реформи в регіонах Наддніпрянської України.

1)Якій розмір земельних наділів був на Лівобережній Україні?

2)Де отримували найбільші наділи селяни?

3) Де були найменші наділи селян?

Сенсація наступної рубрики: Селяни Правобережної України отримали найбільшу вигоду від реформи

Чому так, адже по атласу щойно ми спостерігали іншу картину.

(Тому що селянам зменшили оплату за землі та фактично не урізали, а прирізали земель і скасували стан тимчасовозобов’язаних у зв’язку з польським повстанням 1863, щоб схилити селян на бік царської влади)

    3. Наслідки реформи  

4-а група

·                     1) зміна форми землеволодіння – земля стала в центрі купівлі-продажу;

·                     2) скорочення поміщицького землеволодіння і зростання кількості господарств з ринковою орієнтацією;

·                     3) Інтенсивний розвиток галузей харчової і переробної промисловості;

·                     4) активніше відбувалося технічне переоснащення сільського господарства;

·                     5) широко запроваджувались нові агротехнічні заходи (сівозміни з посівами кормових культур, штучні добрива, перехід до багатопільної системи землеробства);

·                     6) поглиблювалася сільськогосподарська спеціалізація районів;

·                     7) селяни залишалися обтяжені непомірними викупними платежами, подушною податтю, поземельним податком;

·                     8) зберігалися натуральні повинності (дорожня, візницька).

Учитель доповнює відповіді учнів. Маючи підтримку держави та користуючись відсутністю земельного розмежування до реформи, поміщики Російської імперії не тільки захопили найкращі землі, а й відрізали у селян чимало їхньої: від 14% у Херсонській губернії до 37% у Катеринославській. Тому після реформи 220 тис. українських селян залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ до однієї десятини і 1600 тис. - від однієї до трьох десятин. Загалом у пореформений період майже 94% селянських господарств володіли наділами до 5 десятин, що не давало змоги ефективно вести господарство.

Сенсація наступної рубрики: Селяни заплатили за землю та за свою волю

Як ви розумієте цей вислів?

Робота з карикатурою

С. 168

Як ви можете розтлумачити те, що зображено на карикатурі?

У тестах ЗНО цього року поданій карикатурі було таке питання:

Карикатура на селянську реформу 1861 р. акцентує увагу на її:

А причині

Б результаті

В процесі

Г меті

4. Зміни в сільському господарстві Капіталізація господарства.

У ході повідомлення учні повинні з’ясувати, які галузі були лідерами в розвитку ринкових відносин після 1861 року і як це вплинуло на сучасність.

Капіталізація –процес перетворення певної галузі господарювання на прибуткову шляхом активного вкладення капіталу для отримання прибутку.

Після реформи селяни ставали власниками своєї землі. Земля перетворилась на предмет купівлі-продажу. Це привело до того, що поміщики, які не здатні були господарювати, продавали свої землі, а вправні селяни та купці її купували.
         У ході цих змін сільське господарство та промисловість перейшли на ринкову економіку (американський та прусський тип господарювання). Так була закладена основа для капіталізації села. Капіталістичні господарства використовували новітні знаряддя праці та машини, особливо на Півдні та Правобережжі.

Це сприяло зростанню продуктивності сільського господарства. На к. ХІХ ст. 90% експорту пшениці з Росії становила саме українська пшениця («житниця Європи»). Все ширше вирощувались технічні культури (Правобережжя – цукровий буряк, Полтавщина і Чернігівщина – тютюн, Південь – льон, згодом соняшник).

Були і фактори, які стримували розвиток аграрного сектору.
Демографічний бум спричинив аграрне перенаселення, що поведе за собою еміграцію. Відбувалось розшарування селян та зростала кількість малоземельних селян.

Сенсація наступної рубрики: «Дожились до того, що хоч серед хати ори»

Як ви розумієте цей вислів?

На с. 172 у рубриці «Працюємо над народними приказками» знайдіть приказку, яка найбільш чітко характеризує наслідки цієї реформи.

 Отже, ми з’ясувала суть реформи та її наслідки. Тож давайте з’ясуємо суть проблемного питання.

Метод «мозковий штурм»: обговорення проблемного питання.

Проблемне питання.

Чи виправдала реформа 1861 року сподівання суспільства?

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів. (5 хв)

Історична розминка 

Чи погоджуєтесь ви з твердженням (так «+»,ні -)

1. Маніфест був підписаний 19 лютого 1861 р. Миколою ІІ  -

2. Кріпосницька система скасовувалася.  +

3. Реформу 1861р. назвали Великою. +

4. Негативним наслідком стало малоземелля селян. +

5. Цукробурякове виробництво розвивалось у Південній Україні. –

6. Демографічний ріст загострив земельну проблему. +

7. Вкажіть ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право:

А  Петро I;

Б  Олександр II;

В  Микола I;

Г  Олександр I.

8.Чому називається реформа 1861р. Великою?

Учитель. Макет нашої газети готовий. Я думаю вона розійдеться великим накладом. А щоб газета була цікавіша, давайте підберемо ілюстрації до рубрик. Що на вашу думку тут буде найдоречніше зобразити? (Представник від кожної групи підходить і обирає ілюстрації)

VІ. Рефлексія 

«Учнівський  репортаж»

Українські землі пережили не одну аграрну реформу. Як видумаєте, чи сьогодні сільське господарство України потребує реформування? Якби ви були міністром сільського господарства, що б ви змінили негайно?

«Мікрофон» (Слайд 10)

·                     Чи вирішили ми головні завдання  уроку? (очікувані результати)

·                     Яким шляхом ми досягли мети?

·                     Які форми роботи використовували? Які, на ваш погляд, найефективніші?

·                     Кого можна назвати зірками уроку?

·                     Хто Вас сьогодні здивував?

VIІ. Підсумки уроку  (Слайд 11)

Повернення до епіграфа, обговорення його ще раз. Учитель підводить реальні й очікувані результати, аналізує, чому  саме так, а не інакше, робить висновки.

Виставлення оцінок, та аргументація.

VIIІ. Домашнє завдання. (Слайд 12)

1. Опрацювати § 20

2. Порівняти селянські реформи в Австрійській імперії (1848) та в Російській імперії (1861) за планом:

2) мета;

3) форма проведення;

4) зміст;

5) наслідки.

3. Написати листа для російського царя від імені селянина після проведення реформи.