Картка
І
З «Порядку шкільного» Львівської братської школи 1587
р.:« Сідати мають кожен на своєму певному місці, призначеному відповідно до
науки: котрий більше вміє, сидітиме вище, хоч би й вельми убогим був, а котрий
менше вміє, сидітиме на простішому місці… багатий над убогим нічим не має бути
вищим у школі, тільки самою наукою… Сходитися хлопці до школи мають на певну
годину… і випускати їх додому по науці так само…
Щоранку має пильно доглядати дидаскал (тобто вчитель):
коли б якого хлопця не було, має зараз послати по нього й довідатися причини,
чому не прийшов. Коли б забавився де іграми, чи вдома обдурив, чи над потребу
спав і через те не прийшов, довідатися усього й привести його мають…
У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню
науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має
показувати…
По обіді хлопці самі мають писати на таблицях кожен свою
науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в
школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто
диспутувати. А додому відходячи, вірша потвердити, аби увечері, пройшовши
додому, діти вміли перед родичами своїми чи сторонні діти всякого стану, живучи
в господі, господарям своїм науку, яку вчили в школі, прочитати із викладом, за
звичаєм шкільної науки, а що вчили того дня, мають увечері вдома написати і до
школи принести вранці, показати перед дидаскалом своїм…
Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають
виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятись не може, коли б до нього черга
надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі
затопити і біля дверей сидіти,а котрі входять і виходять – про всіх знати».
? Про які права та обов’язки учнів і вчителів ви
дізнались?
Картка
ІІ
Егідій Римський «Про правління государів» (бл. 1285 р.)
«…Стародавнім було відомо сім наук. Це граматика, діалектика, риторика, музика,
арифметика, геометрія й астрономія. Їх же всі називають вільними, і тому на них
наставлялися діти вільних шляхетних людей… діти шляхетних та особливо багатих
та особливо діти государів і правителів, якщо вони хочуть жити життям
політиків, управляти і керувати іншими, повинні цими науками займатися дуже
старанно…» (Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядник
М. О. Рудь: Навчальний посібник. – К.: Либідь. 2005)
? Що спільного в переліку українських та європейських
шкіл?
8 клас. Історія України. Роздатковий матеріал до теми: «Європейські
релігійні рухи та православні братства у другій половині ХVІ ст..»
Картка
ІV
Тілесні
покарання в школі за «Швабським зерцалом» (ХІІІ ст.). «Якщо вчитель б’є учня
лозиною або рукою, але так, що кров не виступить, то він за це не відповідає.
Якщо він ударить так, що кров з носа потече, то й у цьому разі він до відповідальності
не притягається. Якщо ж він його ударить, хоч і не лозиною, по інших частинах
тіла так, що виступить кров, то він повинен за це відповідати, а якщо він уб’є
його на смерть, то підлягає судові».
(Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія/
Упорядник
М. О. Рудь: Навчальний посібник. – К.: Либідь. 2005)
? Поясніть своє ставлення до тілесних покарань, що їх
застосовували до учнів тогочасних
навчальних закладів?
8 клас. Історія України.Роздатковий матеріал до теми:
«Європейські релігійні рухи та православні братства у другій половині ХVІ ст..»
Картка
ІІІ
Договори з учителями (ХІІІ ст.). « Я, Беатріче, обіцяю
тобі, магістру Оберто де Ліванья, за угодою, укладеною між нами, що я
потурбуюсь і влаштую так: син мій Антоніо буде ходити до твоєї школи постійно
повні три роки для навчання граматики і протягом зазначеного строку він не піде
для навчання в інші школи без твого дозволу; і я обіцяю тобі заплатити як
винагороду за твою працю 40 генуезьких солідів за весь строк…, а з другого
боку, я, названий магістр Оберто, обіцяю …сумлінно і без обману вчити граматики
Антоніо весь зазначений строк, щоб він був достатні знання, в цілому згідно з
(потребами) купців Генуї…, і якщо до встановленого строку Антоніо не буде
(навчений), обіцяю тобі вчити часу, поки він матиме достатні знання…»
(Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія/
Упорядник
М. О. Рудь: Навчальний посібник. – К.: Либідь. 2005)
? Які були відмінності в оплаті за навчання для учнів
українських братських шкіл та школярів європейських навчальних закладів?
8 клас. Історія України.Роздатковий матеріал до теми:
«Європейські релігійні рухи та православні братства у другій половині ХVІ ст..»
Текст
для гри «Архівісти-дослідники»
«Наступного
дня в міській церквіУспенія Богородиці зійшлося десятки два
мешканців Руської вулиці і кілька передміщан. Вони вишикувались у три ряди
перед престолом з ропозп’яттям і великим Євангелієм у шкіряній оправі окутаній по
ріжках міддю кожен з них тримав у руках по запаленій свічі. Попереду всіх стояв
Юрій Рогатинець. У церковній тиші дзвінко лунали ого слова:
– Всі ми, що зібрались тут нині, я – Георгій
Рогатинець.
Він
підняв над головою свічу. Те ж вчини й інші, за порядком приказуючи:
–
Я - Дмитро Красовський.
–
Іван Красовський.
–
Данило Краківський.
–
Хома Бабич…
Коли всі назвали
себе, Юрій Рогатинець продовжував:
–
Складаємо обітницю,
щоб жити і поводитись так, як велить порядок наш братський, справи братства
боронити і ворогам його відсіч давати. А котрий би із нас мав би одступити від
нього чи зганьбити його, то хай заказана йому буде дорога в храм господинь і
хай одвернуться від нього, як від Юди Іскаріотьського всі чесні люди. Амінь!
–
Амінь! – повторили
всі хором.
–
А тепер, - промовив
Рогатинець, - як подобає братчикам, створимо першу спільну трапезу і проведемо
свій установчий собор». (Савчин І.
П.Львівське братство: Роман. – К.:Рад. Письменник, 1990)
Запитання:
1.Назвіть братство, створення якого описане в уривку.
2.Укажіть рік, коли відбулась описана в уривку подія.
3.Назвіть місто, де відбулась описана в уривку подія.
4.Опираючись на текст, назвіть засновників братства.
5. Коротко охарактеризуйте роль описаного братства в
історії української культури і релігії.
Немає коментарів:
Дописати коментар