9 клас. Всесвітня історія. Тема. Об’єднання Німеччини.

Мета: аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії, процес та наслідки політичного об’єднання;

формувати вміння учнів визначити причинно-наслідкові зв’язки, працювати з картою; розвивати особисте ставлення учнів до окремих історичних подій, процесів, діячів;

виховувати повагу до історії європейських народів, прагнення бути корисним людям і протидіяти злу.

Очікувані результати: учні знатимуть перебіг процесу об’єднання Німеччини;

політичний та соціально-економічний розвиток Німеччини;

вмітимуть аналізувати причини об’єднання Німеччини під егідою Пруссії;

формулювати поняття: рейхстаг, бундестаг, бундесрат, рейхсканцлер, кайзер;

показувати на карті території Німеччини після об’єднання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами дослідницької роботи

Основні дати:

1849 р. – створення Прусського союзу;

1862 р. – призначення міністром –президентом Пруссії О. фон Бісмарка;

1864 р. – війна Пруссії проти Данії;

1866 р. – айстро-прусська війна;

1866 – 1867 рр. – утворення Північнонімецького союзу;

1870 – 1871 рр. – франко-прусська війна;

18 січня 1871 р. – проголошення Німецької імперії.

Обладнання: підручник, карта «Утворення національних держав в Італії та Німеччині», контурні карти.

Основні поняття та терміни: Прусський союз, Північнонімецький союз, Німецька імперія, національна держава, рейхстаг, бундесрат, рейхсканцлер, юнкер.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Знання історії підносять і звеличують людину, розширюють її світогляд, є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколінням нинішнім. В історії люди черпали наснагу для нових звершень. Швидко минають дні, і кожна прожита мить стає історією. Хто ж творить історію? Сьогодні ми поговоримо про одного з таких історичних діячів, що вплинули не лише на долю свого народу, а й Європи і навіть світу. Ви матимете змогу продемонструвати свої інтелектуальні здібності, вміння працювати в групі, спілкуватися, відстоювати особисту точку зору.

         Назвіть країну про яку ми будемо говорити.

         Метод «П’ять кроків»

1.     Країна розташована на узбережжі двох морів.

2.     Річка Дунай бере свій початок у горах на півдні цієї країни.

3.     Країна має значні поклади вугілля.

4.     Народ цієї країни вирізняється акуратністю, практичністю, точністю.

5.     Проводячи фашинг-карнавал, люди одягають страшні дерев’яні маски.

(Німеччина).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Методика «Знаю. Хочу дізнатись. Дізнався»

         Тема нашого уроку «Об’єднання Німеччини».

         На уроці ми:

·        Дізнаємось про соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії;

·        Простежимо процес та наслідки політичного об’єднання;

·        Ознайомимось із державними діячами Німеччини.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Економічний розвиток Німеччини ХІХ ст..

Лекторій

         Учні будують логічний ланцюжок.

         Учитель. Після закінчення революції 1848 – 1849 рр. Німеччина за складом являла собою «клаптеву ковдру». Згідно з рішенням Віденського конгресу Німеччина була поділена на 34 самостійні монархії і 4 вільнтх міста – Гамбург, Бремен, Любек, Фракфурт-на-Майні. Ці держави входили до штучного об’єднання Німецького союзу. Розподіл німецьких земель був вигідний європейським монархіям, оскільки давав можливість безперешкодно грабувати сусідні землі. Найбільшими в Німецькому союзі були в Австрія та Пруссія. Унаслідок політичної роздробленості різних регіонах, землях, князівствах діяли свої закони, митниця, були свої армії і системи державної влади. Характерною ознакою було збереження державних пережитків, але разом з тим післявоєнне десятиріччя характеризувалось посиленим економічним розвитком німецьких земель: було ліквідовано ряд феодальних повинностей, розвивалось машинобудування, зростало населення міст, поступово в землях складались промислові центри (текстильного, машинобудівного та металургійного виробництва). Економічне піднесення охопило сільськогосподарське виробництво: почалось застосування сільськогосподарських машин, добрив, найманої праці. Але поряд з тим зберігались феодальні пережитки, що стримували розвиток капіталістичних відносин на селі: велике юнкерське землеволодіння, привілеї дворянства. Політична роздробленість і феодальні пережитки перешкоджали подальшому розвитку в країнах нових, капіталістичних відносин. Питання про об’єднання країни було злободенним і потребувало невідкладного розв’язання.

Побудова логічного ланцюжка

Роздробленість країни → підйом економіки → зростання населення міст → успішний розвиток промисловості (особливо металургійної та текстильної) → піднесення сільськогосподарського виробництва.

Висновок. Усе це вимагало розширення ринків збуту продукції та свідчило про необхідність об’єднання країни.

2.     Процес об’єднання Німеччини

Метод «Спільний проект»

Учні класу об’єднуються у дві групи. Розподіляють ролі: спікер, секретар, доповідач. Учитель пропонує кожній групі окреме завдання.

1-ша група – передумови та причини об’єднання Німеччини;

2-га група – варіант об’єднання Німеччини;

Презентація груп.

1-ша група

1.Невирішене питання про об’єднання Німеччини на Віденському конгресі.

2.Популярність ідеї створення єдиної держави серед більшості німців.

3.Необхідність розширення ринків збуту.

4. протистояння зовнішнім загрозам.

2-га група.

1.Великогерманська концепція: об’єднання навколо Австро-Угорщини.

2.Малогерманська концепція: об’єднання навколо Пруссії.

         Метод «Картограф»

1.Показати територію Прусського королівства 1864 р.

2.Похід пруссько-австрійських військ проти Данії 1864 р.

3.Дії прусських військ під час пруссько-австрійських війн 1866 р.

4.Території, включені до складу Пруссії у 1865 – 1866 рр.

5. Землі Німеччини. що увійшли до Північнонімецького союзу (1866 р.)

6.Території. приєднані до Пруссії внаслідок франко-прусської війни;

7. Кордони Німецької імперії. Утвореної 18 січня 1871 р.

         3. Від  північнонімецького союзу до Німецької імперії. Отто фон Бісмарк. Значення об’єднання країни

         Лекторій

         Учні складають хронологічну таблицю.

         Учитель. Швидкий розвиток капіталізму в Німеччині незабаром знову поставив питання про національне об’єднання країни. На початку 50-х років ХІХ ст. намітилися два шляхи до об’єднання – «мало німецький» під проводом Австрійської імперії. Австрія втратила вплив на митний союз, який перебував під контролем Пруссії. У квітні 1850 р. Австрія, на противагу Пруссії, скликала франкфуртський парламент німецьких держава. Назрівав воєнний конфлікт. У вересні 1859 р. сформувався Національний союз з метою остаточного об’єднання усіх північнонімецьких держав під владою Пруссії. Щоб зміцнити фінансову, реорганізувати армію, король Пруссії Вільгельм І 1862 року на посаду міністра-президента Отто фон Бісмарка, який мав репутацію «сильної людини». Після приходу до влади Бісмарка проведення військової реформи прискорилось. Він заходився втілювати своє гасло: «Німеччина буде об’єднана залізом і кров’ю». Об’єднання розпочалося війною з Данією 1864  р. і приєднання територій Шлезвіга, Гольштейна, Ладенбурга. У червні 1866 року прусські війська поблизу села Садова у Чехії завдали австрійцям нищівної поразки. Після поразки  Австрії замість старого Німецького союзу було створено новий , під проводом Пруссії, Північнонімецький союз, до складу якого увійшло 22 держави. На початку 1867 року Установчий рейхстаг (парламент) прийняв нову Конституцію, згідно з якою вся влада в Союзі  переходила до рук прусського короля Вільгельма І. Після перемоги Пруссії над Австрією єдиною перепоною для остаточного об’єднання Німеччини залишилась Франція. Спровокував цю війну Бісмарк. Порушуючи таємницю дипломатичного листування, він опублікував матеріали, які компрометували Наполеона ІІІ. 19 липня 1870 року Франція оголосила війну Пруссії. Армія Північнонімецького союзу налічувала 908 тис. осіб, армія  Франції – 600 тис. осіб. Через непідготовленість військ Наполеона ІІІ наказав не починати війну першим – почав її Бісмарк. До серпня 1870 року армія Франції зі значними втратами відійшла до франко-бельгійського кордону – до міста Седан. 1 вересня противник оточив французькі війська, а наступного дня за наказом Наполеона було підписано капітуляцію.

         Розгром Франції знищив останню перепону на шляху до створення Німецької імперії. Офіційно оформлено її було 18 січня 1871 р. Король Пруссії став імператором, Бісмарк – канцлером. У квітні 1871 р. було прийнято Імперську конституцію, згідно із якою вищими представницькими органами були союзна рада (бундестаг) і рейхстаг, але всю владу здійснював імператор.

         Значну роль в об’єднанні Німеччини відіграв Отто фон Бісмарк. Аналіз життя й діяльність Бісмарка свідчать про суперечливість цієї людини, яка зазнала у своєму житті слави й приниження, страху й шанування. Отто фон Бісмарк – неординарна особа, яка одночасно приваблювала і відштовхувала людей.

         Випереджальне завдання

         Розкрити роль Бісмарка в історії Німеччини.

         Метод «Експерти»

         Учні, які займались дослідженням фактів життя Бісмарка, роблять повідомлення.

         Висновок. Бісмарку вдалось реалізувати план об’єднанні Німеччини й досягти поставленої мети завдяки тому, що він, використовуючи різні методи, керувався у своїй політиці перш за все інтересами держави. Отже, одні хвалять, другі проклинають, треті хочуть зрозуміти усі суперечності його життєвого шляху. Але він був справді неповторний, із надзвичайною долею, що залишилась у пам’яті нащадків.

V. Рефлексія

         Метод «Прес»

         1.Що вам найбільше сподобалось?

         2. Що із набутих знань вам може знадобитись у житті?

VІ.Підсумок уроку

         На сьогоднішньому занятті ми дізнались  про заключний етап тернистого шляху німецького народу до створення єдиної держави. Також з’ясували кому належить велика роль у консолідації роздроблених німецьких земель у державу міцну, впливову, яка стане однією із передових держав Європи. Зіграє неоднозначну роль у подальшому житті багатьох країн.

VІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати конспект і текст підручника.

2. Для аналітиків. Спрогнозувати як вплине об’єднання Німеччини на подальший хід історії Європи.